ПРАВДІ́СІНЬКО, присл., розм. Справді так; дуже правдиво. — Захисту для гармат тут нема й дати його неспромога, а се небезпечно. — Правдісінько так, — згодився й Лянцкоронський (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 41); — Кращого бочкаря, як Матвій Вирвикишка, правдісінько тобі говорю, хоч і п’ять повітів обійди, то й то не знайдеш (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 287).
ПРАВДІСІНЬКО
Тлумачення слова