ПРА́ЩА, пращі, жін. Стародавня ручна зброя для метання каменя. Ти згадуєш про свій славутний вчинок, як ти звалив пращею філістимця (Леся Українка, I, 1951, 430); Юнак не розгубився: праща завила, закружляла над його головою, і важкий камінь хряснув у вовчі ребра (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 10); * У порівняннях. Ох, що за погляд! Мов з пращі камінчик (Леся Українка, I, 1951, 430).
ПРАЩА
Тлумачення слова