ПРАРО́ДИЧ, а, чол. Давній предок, від якого ведеться початок певного роду. Петро Сахно «в анкету вник» І відхилив заяву. Подай прародичів йому Від самого Адама (Дмитро Білоус, Зигзаг, 1956, 16);
// мн. Про біблійних Адама і Єву. Бог, виганяючи з раю наших прародичів, дав їм за одежу шкіри звірячі (Іван Франко, IV, 1950, 123);
// Попередник якогось виду в тваринному чи рослинному світі. Прародичі тигрів і левів.
ПРАРОДИЧ
Тлумачення слова