ПРАПРА́ДІДНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що прапрадідівський. Дзвонімо ще в кубки, в ковші золоти, В прапрадідні дзвони гучні-голоспії! (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 391); На конференції партійній Тут сам головував Ілліч, Так, тут, у Празі староденній, Серед прапрадідних будов Горів, як світоч, віщий геній, Що тьму віків переборов (Максим Рильський, II, 1960, 295).
ПРАПРАДІДНИЙ
Тлумачення слова