ПРАПРА́ДІДІВСЬКИЙ, а, е. Прикм. до прапрадід. — Ви самі знаєте, що в нашому селі живе три безкінних шляхтичі, які прапрадідівські єдваби замінили на мужицьку вибійку (Михайло Стельмах, I, 1962, 39);
// Належний прапрадіду. [Василина:] Це моя ікона. Прапрадідівська (Микола Куліш, П’єси, 1960, 135).
ПРАПРАДІДІВСЬКИЙ
Тлумачення слова