ПРАМА́ТІР, тері, жін., заст., уроч. Прамати. Земле-землице, праматір наша і годувальнице! Ти мовчки й терпляче зносиш всіляку наругу, яку інодічинять над тобою невдячні твої діти (Іван Цюпа, Краяни, 1971, 28); Ось його хата, біла, з теплою солом’яною стріхою, порослою зеленим оксамитовим мохом, архітектурна праматір пристановища людського (Олександр Довженко, I, 1958, 324).
ПРАМАТІР
Тлумачення слова