ПРАКТИКУВАТИ, ую, уєш, недок.
1. перех. Здійснювати, застосовувати щось на практиці чи перевіряти практикою (у 3 знач.). Практикувала Сташка і таке. У неділю, коли обоє вони були вільні, вона раптом прикидалась хворою (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 565); З метою ще більшого посилення зв’язку робітників з життям підприємств, поряд з поліпшенням роботи виробничих нарад, треба широко практикувати висування здібних робітників на керівну роботу в межах підприємства (КПУ в резолюціях і рішеннях.., 1958, 299); Останнім часом на Україні почали практикувати так зване смужне землеробство (Наука і життя, 8, 1959, 30).
2. неперех., заст. Займатися практикою (у 5 знач.). Я сам вернув що лиш недавно додому, забарившись у свого давнього шкільного товариша лікаря, що тут практикує (Ольга Кобилянська, III, 1956, 172);
// Стажуватися. Письмо було зі Львова, від купця, у котрого практикував Готліб (Іван Франко, V, 1951, 279).
3. перех., розм. Робити вправи для розвитку чого-небудь. — Я навчилася розбирати [автомат] в госпіталі, — сказала жінка, — ногу лікувала, а руки практикувала (Юрій Яновський, I, 1954, 84).