ПРА́ДІДНИЙ, а, е. Те саме, що прадідівський. А люди щасливі, Брати мов зичливі, На прадідній ниві Працюють поспів [поспіль]… (Іван Франко, X, 1954, 27); Височить ось, як і восени, прадідна груша, куняє мов старий кінь, знайомий журавель над криницею (Петро Козланюк, Сонно… 1957, 45); За років прадідних, де нині круто здіймається у небо Аю-Даг, стояло місто (Михайло Драй-Хмара. Вибр., 1969, 72); Ти не загинеш, Україно! І мова прадідна твоя, Що кожне слово в їй перлина, Не вмре повік (Микола Чернявський, Поезії, 1959, 82).
ПРАДІДНИЙ
Тлумачення слова