ПРА́ДІДІВ, дока, дове. Прикм. до прадід; належний прадідові. Голос прадідів був урочистий і потойбічний, вони [прадід з Данилком] пішли од моря й заглибилися в степ (Юрій Яновський, I, 1954, 263); Уклін тобі, скелястий берег моря, Курган Малахів — прадідова тінь! (Микола Нагнибіда, Вибр., 1957, 32).
ПРАДІДІВ
Тлумачення слова