ПРА́ЧКА, и, жін. Робітниця, праця якої полягає в пранні білизни. Бідна прачка або послу гачка щоденною важкою працею здобуває собі кусник чорного хліба (Іван Франко, II, 1950, 310); Прачки, в білих халатах, у білих косиночках, неквапні й спокійні, походжали поміж машин і тільки скеровували їхні дії (Павло Загребельний, День.., 1964, 33);
// Жінка, що пере білизну. Над рікою тут і там червонилися спідниці прачок (Іван Франко, III, 1950, 92).
ПРАЧКА
Тлумачення слова