ПРАЦЕЗДА́ТНИЙ, а, е. Який має здатність працювати. Кожна працездатна людина повинна брати участь у створенні тих засобів, які необхідні для її життя і діяльності, для добробуту суспільства (Програма КПРС, 1961, 103);
// у знач. ім. працездатний, ного, чол. Людина, здатна працювати. У кого в сім’ї працездатних чимало та тягло справне, — може і двадцять десятин підняти (Андрій Головко, II, 1957, 498).
Працездатний вік — період у житті людини, коли вона здатна до праці. Дітей мали [батьки] багато — чотирнадцять — перемінний склад, з якого залишилося двоє — я й сестра (нині лікар). Решта померли в різний час, майже всі не досягнувши працездатного віку (Олександр Довженко, I, 1958, 11).
ПРАЦЕЗДАТНИЙ
Тлумачення слова