ПРАБА́ТЬКІВЩИНА, и, жін. Найдавніше місце поселення певного племені, народу або території поширення тієї чи іншої породи тварин, сорту рослин і т. ін. Прабатьківщиною стародавніх індоєвропейців на Сході (хеттів, аріїв та ін.) можуть бути райони, де найраніше відбулось одомашнювання коня і де було розвинене конярство (Наука і життя, 2, 1971, 49).
ПРАБАТЬКІВЩИНА
Тлумачення слова