ПРАБА́БИН, а, е. Прикм. до прабаба; належний прабабі. Садок волав до неба поламаними руками, по ньому пройшли танки, затоптуючи в землю любисток, м’яту, кущ прабабиної калини (Юрій Яновський, Мир, 1950, 6).
ПРАБАБИН
Тлумачення слова
ПРАБА́БИН, а, е. Прикм. до прабаба; належний прабабі. Садок волав до неба поламаними руками, по ньому пройшли танки, затоптуючи в землю любисток, м’яту, кущ прабабиної калини (Юрій Яновський, Мир, 1950, 6).