ПОЗИ́СКУВАТИ, ую, уєш, недок., ПОЗИСКА́ТИ, аю, аєш, док., перех., діал. Домагатися, добиватися чого-небудь. Трохи їй було стидно, що мала надію позискати собі Славкову любов (Лесь Мартович, Тв., 1954, 272);
// Заслуговувати що-небудь у когось. Випереджувала [Рахіра] всі його бажання, і кождий поступок його позискував у неї похвалу (Ольга Кобилянська, II, 1956, 75).
♦ Позискати кого — добитися чиєїсь прихильності, ласки. Він думав, що лагідністю, уступками позискає Довбущуків (Іван Франко, V, 1951, 16).
ПОЗИСКУВАТИ
Тлумачення слова