ПОЗВОЗИТИ, ожу, озиш, док., перех.
1. Звезти куди-небудь в одне місце все або багато чого-небудь, всіх або багатьох. Косарів звідкільсь понаводив [Паценко] і покосив, і все до зілиночки у двір до себе позвозив (Борис Грінченко, Без хліба, 1958, 138); [Івасик:] Коней, татку, позганяли під одну повітку, все позвозили — сівалки і плуги… (Сава Голованівський, Драми, 1958, 451).
2. Перемістити за допомогою транспорту згори впиз усіх або багатьох, усе або багато чого-небудь.