ПОЗВОЛЕНИЙ

ПОЗВО́ЛЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до позволити 1;
//  позволено, безос. присудк. сл. Сидять в путах арестанти. Трохи одпочити Позволено бідолагам Та води напитись (Тарас Шевченко, II, 1953, 187).