ПОЗУБИ́ТИСЯ, зубиться; мн. позубляться; док.
1. Стати зазубленим. Шабля позубилась (Словник Грінченка).
2. діал. Прорости. Коли зерно позубилося, Чайчиха почала обережно вибирати його і висипати на рядно (Михайло Стельмах, I, 1962, 210).
ПОЗУБИ́ТИСЯ, зубиться; мн. позубляться; док.
1. Стати зазубленим. Шабля позубилась (Словник Грінченка).
2. діал. Прорости. Коли зерно позубилося, Чайчиха почала обережно вибирати його і висипати на рядно (Михайло Стельмах, I, 1962, 210).