ПОЗШИ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до позшивати. Нитки, котрими вони [аркуші] були позшивані, вже пообривались і теліпались (Нечуй-Левицький, I, 1956, 375); По боках була ця бунда позшивана білим шпагатом (Лесь Мартович, Тв., 1954, 260); Зовсім безбороде обличчя було обпечене, посічене і також позшиване нашвидку, з слідами пересадженої шкіри (Леонід Первомайський, Дикий мод, 1963, 435);
// у знач. прикм. Їх лиця пожовкли з нужди, їх руки немов обросли глиною і земним воском, їх одіж — то позшиване лахмання, що ледве-ледве держиться на тілі (Іван Франко, I, 1955, 79).
ПОЗШИВАНИЙ
Тлумачення слова