ПОЗСА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, док., перех.
1. з чого і без додатка. Зсадити вниз, зняти з чогось високого всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь. Поки розпрягли коней, Косач допоміг зійти дружині, позсаджував дітей і повів усіх до квартири (Микола Олійник, Леся, 1960, 31).
2. на що і без додатка. Піднявши, помістити десь, на чомусь високому всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь; попідсаджувати. Узяв та й позсаджував дітей на віз (Словник Грінченка).