ПОЗО́РЮВАТИ, юю, юєш, док., перех. Зорати все або багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях.
ПОЗОРЮВА́ТИ, юю, юєш, док. Зорювати якийсь час. Певне, їм [бійцям] теж хотілося хоч трохи поніжитися, позорювати, але не можна — була команда… (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 88); — А тепер, сину, скачи на хутір і чекай там моїх наказів. Вранці, думаю, почнеться.. Скачи, Марку. До світанку позорюй ще… (Натан Рибак, Дніпро, 1953, 278).