ПОЗОЛОТІ́ЛИЙ, а, е.
1. Дієпр. акт. мин. ч. до позолотіти.
2. у знач. прикм. Який набув кольору, відтінку золота. Таким звідсіль я в згадці понесу Цей добросердий храм на сіцілійських схилах, Його колон і плит позолотілих Спокійну міру, трудову красу (Микола Бажан, Італ. зустрічі, 1961, 34).