ПОЗОЛОЧУВАТИСЯ, ується, недок., ПОЗОЛОТИТИСЯ, отиться, док.
1. Освітлюючись, набувати золотистого кольору, відтінку; ставати золотистим. Раз вечірнє сонце крізь бузок пробилось, Вдарило на стекла променем ясним, А відтіль на стіну, — і позолотилась Зразу вся бандура золотом густим (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 397); Позолотився краєчок хмарини, защебетав на різні голоси степ (Олександр Бойченко, Молодість, 1949, 146).
2. тільки недок. Пас. до позолочувати. Внутрішня поверхня металічної трубки позолочується, щоб запобігти хімічній взаємодії досліджуваної речовини з речовиною трубки (Вісник АН УРСР, 5, 1949, 66).