ПОЗМАГАТИСЯ, аюся, аєшся, док.
1. Спробувати перевершити, перемогти когось у чому-небудь, домігшись кращих, ніж у когось, результатів, показників. Меркурій мчав, як вітер. Жодний скакун в загоні не міг позмагатись з цим швидконогим рисаком (Юрій Збанацький, Ліс. красуня. 1955, 57); Одного разу шість приїжджих гостей наважилися позмагатися з Олександрою в добуванні білого золота, — шість проти одної (Іван І. Волошин, Самоцвіти, 1952, 107);
// перен. Не поступитися комусь або чомусь у яких-небудь якостях, властивостях. Марцинюкова лисина справді могла позмагатися з лисиною самого полковника Шпуля (Юрій Збанацький, Між.. людьми, 1955, 48); Співали хороше, задушевно. І ніяке радіо чи патефон не могли позмагатися з живою піснею (Василь Минко, Ясні зорі, 1951, 90).
2. Братії участь у змаганні (у 1, 2 знач.) якийсь час. — Позмагатися — то діло для вас підходяще, — схвалив Кузьма Харитонович (Ярослав Гримайло, Незакінчений роман, 1962, 13); — Не відкладайте Лучних надалі змагань, щоб могли ми їх бачити врешті. Спробую я у стрілянні із лука і сам позмагатись (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 356).
3. перен. Учинити опір кому-, чому-небудь, поборотися з кимсь, чимсь. — Поборюся з дужим морем, Позмагаюсь з горем (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 177); [Змій:] Позмагаємось з героєм По-лицарському звичаю. Ну, тепер уже від мене Він нікуди не втече (Євген Фомін, Вибр., 1958, 252).
4. розм. Те саме, що посваритися. З сином позмагайся, та й на печі зоставайся, а з зятем позмагайся, та й з села вбирайся [забирайся] (Номис, 1864, № 9413); Вийшов він з хати, позмагавшись з матір’ю, з таким смутком, що ніякою гульнею не розвіяти його (Григорій Косинка, Новели, 1962, 159);
// Сперечатися якийсь час, доводячи свою правоту. — Цитьте! Цитьте! Слухайте! — почали люди спиняти самі себе, але інші кричали навпаки: — Не хочемо його [Дениса] й слухати! Не треба!.. Так позмагалися ще якийсь час, аж поки таки все втихомирилось (Борис Грінченко, II, 1963, 361).