ПОЗІХА́ННЯ, я, сер. Дія за значенням позіхати 1, 2, 4 і звуки, утворювані цією дією. Розмова її часто переривалась позіханням (Леся Українка, III, 1952, 618); Від позіхання аж роти людей боліли (Лесь Мартович, Тв., 1954, 424); * Образно. Чахкаючі удари мінометів.. губилися в важкому позіханні фортечних гармат-велетнів (Олесь Гончар, III, 1959, 415).
ПОЗІХАННЯ
Тлумачення слова