ПОЖВА́ВЛЕНИЙ, а, е.
1. Який став жвавим (у 1 знач.). Веселий і пожвавлений зустрів він Петра Конашевича (Зінаїда Тулуб, Людолови, III, 1957, 531); Тепер вона [Надія] почувалася вже зовсім упевнено і вдячно дивилась на безліч пожвавлених облич (Яків Баш, На.. дорозі, 1967, 76); За стіною почувся пожвавлений гомін (Іван Ле, Право.., 1957, 254).
2. перен. Який став більш яскравим, виразним.
3. Сповнений діяльністю, рухом, метушнею. Незважаючи на негоду, січень [в Антарктиці] — пожвавлений місяць промислу (Радянська Україна, 21.I 1965, 1).
4. перен. Який проходить енергійно, в прискореному темпі. Пожвавлена розмова.