ПОЖОЛО́БЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пожолобити;
// у знач. прикм. Всі, хто постійно працював на хуторі, діставали місце в низькому з пожолобленими стінами бараці (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 214); Для виправляння погнутих або пожолоблених металевих листів застосовують листоправильпу машину (Слюсарна справа, 1957, 135).
ПОЖОЛОБЛЕНИЙ
Тлумачення слова