ПОЖНИ́ВНИЙ, а, е.
1. Який проводиться після жнив. Для пожнивних посівів використовують [на Чернігівщині] площі з-під ячменю, .. а інколи й озимої пшениці (Хлібороб України, 5, 1964, 8); Пожнивна оранка.
2. Який висівають, який росте, визріває після жнив. Застосування пожнивних культур — кукурудзи на силос та люцерни — дає змогу виробити значну кількість кормів, добре збалансованих на білок (Хлібороб України, 8, 1966, 5).
3. Який залишається після жнив. Щоб не витрачати грубі корми для підстилання, сільські трудівники заготовляють пожнивні рештки (стерню), торф, болотні водорості (Наука і життя, 10, 1963, 28); Завзятому — хвала! Завзятому — любов! Хай все в душі згорить, немов стерня пожнивна, А іскорка надій світитиме їй дивна (Микита Годованець, Заяча математ., 1961, 448).