ПОЖМАКО́ВАНИЙ, а, е, рідко.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до пожмакувати. Перед собою він бачив не пожмаковані кров’ю бинти й не мертво стерильні стіни шпиталю,.. а титанічне безмір’я снігів і хмар (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 12).
2. у знач. прикм. Те саме, що зім’ятий 3. Пожмаковані щоки з двома павуками синіх жил великими зморшками нависали над.. вусами (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 688).