ПОЖБУРЕНИЙ

ПОЖБУ́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пожбурити:
//  пожбурено, безос. присудк. сл. Його [діда] знову було пожбурено на підлогу, і Лесь топтався зверху (Юрій Яновський, I, 1954, 116).