ПОЖАТИЙ

ПОЖА́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пожати;
//  у знач. прикм. А земля лежить, медова, А поля пожаті мріють (Максим Рильський, II, 1960, 76);
//  пожато, безос. присудк. сл. Мудра книжка Скаже вам чогось багато З того, що колись другими І посіяно й пожато (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 164).