ПОЖА́ЛУЙ, вставн. сл., розм., рідко. Те саме, що мабуть. — Пожалуй, він [батько] ще й рад буде, щоб збути нас (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 258);
// Уживається при висловленні нерішучої, невизначеної згоди. Подумав ото [хазяїн].. та й кажу їй: пожалуй, я тебе найму, тільки попереду справлюся, де слід (Панас Мирний, III, 1954, 144).
ПОЖАЛУЙ
Тлумачення слова