ПОЖАДЛИВО.
1. Присл. до пожадливий. Парубок.. пожадливо припав устами до вина (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 242); Муравйов пожадливо накинувся на кашу (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 403).
2. присл., перен. З напруженою увагою, інтересом. Михайло пожадливо перебігав газетні шпальти (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 125).