ПОЗГИНА́ТИСЯ, аємося, аєтеся, док.
1. Нахилитися, нагнутися (про дерева, рослини). Машини їхали вулицями, обабіч яких позгиналися вишні під вагою ягід (Радянська Україна, 7.VIII 1949, 2).
2. Нахилитися або зіщулитися, скорчитися (про всіх або багатьох). Дітки, Оленка з Андрійком, і собі з печі. Позгинались на лежанці, дивляться… так жалібно дивляться на батька (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 28); Ми з мамою сидимо посеред човна, на широкій лаві. Рибалки позгиналися на дні баркаса, про щось тихо перемовляються (Юрій Збанацький, Мор. чайка, 1959, 120).