ПОЗГОРТА́ТИ, аю, аєш і рідко ПОЗГО́РТУВАТИ, ую, уєш, док., перех.
1. Згорнути, скласти все або багато чого-небудь. Позгортай одежу та поховай у скриню (Словник Грінченка);
// Зігнувши, вигнувши і т. ін. якимсь чином, надати певного положення (рукам, пальцям і т. ін.) (про всіх або багатьох). Молодиці позгортували руки та важко зітхали (Нечуй-Левицький, II, 1956, 330).
♦ Позгортати руки — те саме, що Згорнути руки (про всіх або багатьох) (див. рука). — А чого це ви поставали та руки позгортали..? (Нечуй-Левицький, II, 1956, 265).
2. Згрібаючи, зібрати в одне місце все або багато чого-небудь. Позгортати сміття докупи.
3. Згрібаючи, прибрати, скинути звідкись усе або багато чого-небудь. * Образно. Я для нього білі цвіти збирала-плекала, оце ж мої пелюсточки вода позгортала (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 117).