ПОЗЕЛЕНИ́ТИ, ню, ниш, док., перех. Док. до зеленити. — Сюди-сюди! — гукав він на Галю, що мала було сідати прямо на траву, — позелените плаття (Панас Мирний, IV, 1955, 142); * Образно. Не жди весни, — святої долі! Вона не зійде вже ніколи Садочок твій позеленить, Твою надію оновить! (Тарас Шевченко, II, 1963, 407).
ПОЗЕЛЕНИТИ
Тлумачення слова