ПОЗАСМО́КТУВАТИ, ую, уєш, док., перех.
1. Засмоктати в себе все або багато чого-небудь, усіх або багатьох.
2. Смоктанням зіпсувати, довести до жалюгідного стану все або багато чого-небудь. * У порівняннях. Було заплете [Палажка] ті косенята, достоту так, неначе кішка позасмоктує (Нечуй-Левицький, II, 1956, 9).