ПОЗАШЛЮ́БНИЙ, а, е.
1. Який існує, відбувається, народжений і т. ін. поза шлюбом. В дні бурхливо прожитої молодості він найбільше боявся зганьбити себе позашлюбними дітьми (Михайло Стельмах, I, 1962, 398).
2. Не пов’язаний з паруванням. В позашлюбний період самців [тритонів] можна відрізнити від самок, порівнюючи відносну довжину кінцівок (Визпачник земноводних.., 1955, 26).