ПОЗА́О́ЧНО. Присл. до позаочний. Позаочно лаяв [пан] їх [селян] і злодіями й розбишаками (Іван Франко, VIII, 1952, 29); — Та хіба ж вони [козаки] тебе послухають позаочно? (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 187).
ПОЗАОЧНО
Тлумачення слова
ПОЗА́О́ЧНО. Присл. до позаочний. Позаочно лаяв [пан] їх [селян] і злодіями й розбишаками (Іван Франко, VIII, 1952, 29); — Та хіба ж вони [козаки] тебе послухають позаочно? (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 187).