ПОЗАОЧІ, присл. За відсутності особи, якої що-небудь стосується; заочі. — Це сумніваюся, що знайдуться такі, що в очі мені підлещуються, а позаочі будуть кидати на мене болотом (Іван Франко, VI, 1951, 382); В батальйоні позаочі Кармазина частіше величали просто Іваном Антоновичем (Олесь Гончар, III, 1959, 198).
ПОЗАОЧІ
Тлумачення слова