ПОЗАМУ́ЧУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до позамучувати. Чоловік голодний, обірваний; дітки позамучувані (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 152).
ПОЗАМУЧУВАНИЙ
Тлумачення слова
ПОЗАМУ́ЧУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до позамучувати. Чоловік голодний, обірваний; дітки позамучувані (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 152).