ПОЗАМА́ЗУВАТИ, ую, уєш, док., перех.
1. Замазати все або багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях. — Такі хати виробляють у нас на радянському заводі. Тут усе злагоджено загодя так, що треба тільки скласти, дещо позамазувати — і все… Тут і піч, і вікна, й двері… (Олександр Копиленко, Хата хлопчика.., 1957, 14); Покликала [Галочка] зараз наньмичку [наймичку] і звеліла усю ту глину на печі, що поколупалася, стерти та новою позамазувати (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 319).
♦ Позамазувати роти кому — те саме, що Замазати рота (всім або багатьом) (див. замазувати). Хай собі довгі язики що хочуть говорять: ротів людям не позамазуєш (Панас Мирний, IV, 1955, 296).
2. Забруднити все або багато чого-небудь, у багатьох місцях. — Сховайте [книжки] десь добре, на самісіньке дно в скрині, щоб не позамазували їх руками всякі нечепурні читальники та читальниці (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 339).