ПОЗАМА́ЗУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до позамазувати. Молодиці вештались, приймаючи з столу позамазувані тарілки та ставлячи на стіл чисті (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 104);
// позамазувано, безос. присудк. сл. Піч була з зелених водолазьких кахлів, та на спаях червоною глиною позамазувано (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 320).
ПОЗАМАЗУВАНИЙ
Тлумачення слова