ПОЗАЛІТАТИ, ає, аєш, аєте, док.
1. Залетіти далеко або здійнятися дуже високо (про всіх або багато птахів, комах та ін.). Як обтинають крильця пташечкам, щоб вони не позалітали, так і її, небогу, приборкали, однявши од неї власну волю (Олекса Стороженко, I, 1957, 368); Тетеря й рябчик, що колись, Було, і ліку їм не знали, .. У інший край позалітали (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 359).
2. перен., розм. Заскочити, забігти куди-небудь на якийсь час (про всіх або багатьох).