ПОЗАКО́ПУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до позакопувати. Рівчаки давно вже були позакопувані, навіть і землю притоптали… (Олександр Копиленко, Подарунок, 1956, 10); На стовпи, раніш позакопувані, стягли [діти] і прибивали ринви (Андрій Головко, I, 1957, 196).
ПОЗАКОПУВАНИЙ
Тлумачення слова