ПОЗАКО́ЧУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до позакочувати;
// у знач. прикм. Цей закуток.. видавався їй особливо мальовничим. Його колоритність доповнювали дівчата з позакочуваними рукавами та підтиканими спідницями (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 517).
ПОЗАКОЧУВАНИЙ
Тлумачення слова