ПОЗАЙМАТИ, аю, аєш, док., перех.
1. Узяти, обрати для користування, закріпити за собою або за ким-небудь усе або багато чогось. Пани найкращі місця під себе позаймали, все найдорожче собі наздирали, а бідноту виперли аж на край міста (Панас Мирний, III, 1954, 105); Анна.. подає знак слугам, щоб частували гостей, що вже позаймали свої місця (Леся Українка, III, 1952, 403).
2. Заповнити собою все або багато чого-небудь (площу, ділянку, простір, місце і т. ін.). Річко ж моя бистрая, Позаймала всі луги (Павло Чубинський, V, 1874, 321); З того часу зо стін (кажуть люди старі) Було знято «докірливі пики»; Зайві рамки кругом позаймали царі, Та поважні московські владики (Павло Грабовський, I, 1959, 174).
3. Зайняти всіх або багатьох корів, гусей і т. ін. Усі. воли позаймали, кривого лишили (Словник Грінченка).