ПОЗАГНУ́ЗДУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до позагнуздувати. — Тпрукніть, — кажу, — ..може, вони вас послухають; бачите, не позагнуздувані коні (Олекса Стороженко, I, 1957, 108); Позагнуздувані коні все нетерплячіш мотають головами (Олесь Гончар, II, 1959, 237).
ПОЗАГНУЗДУВАНИЙ
Тлумачення слова