ПОЗАЧИ́НЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до позачиняти. За паровозом довгою низкою червоніють товарні, наглухо позачиняні вагони (Олесь Гончар, Партиз. іскра, 1958, 56);
// позачиняно, безос. присудк. сл. У дворі пусто-тихо, всюди позапирано, всюди позачиняно (Панас Мирний, IV, 1955, 193).
ПОЗАЧИНЯНИЙ
Тлумачення слова