ПОЗ’ЇДАТИ, аю, аєш, док., перех.
1. З’їсти все або багато чого-небудь. Що не було, все поз’їдали [троянці], Горілку всю повипивали, Як на вечері косарі (Іван Котляревський, I, 1952, 167); Два місяці стояли в селі жовніри, що було ліпшого з худоби — повирізували та поз’їдали (Іван Франко, II, 1950, 54);
// З’їсти верхній шар чого-небудь, верхню частину рослини і т. ін. Поз’їдати сметанку з глечиків.
2. Пошкодити, зіпсувати і т. ін. все або багато чого-небудь (про комах, гризунів). * Образно. Давно вже в деревах час поз’їдав серцевину і вселив замість неї у дупла або рої одичавілих бджіл, або закохані пари лісових голубів (Михайло Стельмах, II, 1962, 138).
3. Роз’їсти, зруйнувати все або багато чого-небудь, у багатьох місцях (про отруйні речовини, іржу і т. ін.). Кайдани руки-ноги поз’їдали (Словник Грінченка).
4. Сточити, зіпсувати (зуби). Поз’їдати зуби.