ПОВЗКО́М, присл., рідко. Те саме, що поповзом; повзучи. Мусимо тікати зараз, повзком, від ялички до ялички, від корча до корча (Іван Франко, VIII, 1952, 367); Тут можна було пробиратись тільки повзком (Олесь Гончар, III, 1959, 49).
ПОВЗКОМ
Тлумачення слова